Розвинуто методи вимірювання відхилень поверхні великого телескопічного дзеркала від заданої форми з точністю до сотих долей довжини світлової хвилі. Описано програму автоматизації обробки інтерферограм на ПЕОМ.

Рассмотрены аспекты рецепции Библии в литературе средневекового Московского государства, упрочение христианской ментальности, учения о Боге, Христе и Церкви, обоснование идеала "обоженого" человека, дидактических начал словесности, а также богатство жанрово-стилистического воплощения библейских идей.

Рассмотрены проблемы изучения текста Библии. Освещены вопросы библейского канона. Раскрыта специфика Библии как образца сакральной литературы. Определено ее место среди других сакральных книг человечества. Отображены проблемы ее перевода и рецепции в художественной литературе.

Досліджено ефективність оптимальної системи керування формою головного дзеркала космічного телескопа під час корекції різних типових спотворень. Розглянуто корекцію спотворень типу сферичної аберації, коми третього порядку та трикутної коми. Наведено значення поліномів Цернике для розглянутих спотворень та результатів корекції. Також розглянуто ефективність розроблених алгоритмів для корекції спотворень за умов перешкод.

Раскрываются основные тенденции развития русской поэзии второй половины ХХ в. в лице таких ее известных представителей, как Булат Окуджава, Александр Галич, Владимир Высоцкий, Вероника Долина, Александр Розенбаум, внесших огромный вклад в формирование и развитие жанра авторской песни. Дана характеристика рок-поэзии как одного из нетрадиционных явлений русской литературы последних лет, рассмотрены история ее возникновения, основные черты, а также наиболее яркие представители этого направления (Б.Гребенщиков, А.Градский, А.Макаревич, В.Цой, А.Башлачев и др.). Анализируется творческая деятельность И.Бродского, Н.Коржавина, Б.Чичибабина - представителей традиционного лиризма в русской поэзии. В творчестве "метаметафористов" А.Еременко, И.Жданова, А.Парщикова раскрываются характерные черты экспериментальной поэзии последних десятилетий.

Розглянуто вплив чехівського естетичного ідеалу на творчість російських письменників ХХ ст. - В.Брюсова, М.Горького, М.Островського, Б.Лавренева, І.Бабеля, С.Сергеєва-Ценського, Л.Леонова.

Розглянуто основні етапи становлення риторики як науки - з найдавніших часів до ХХ ст. Приділено увагу греко-римській традиції ораторського мистецтва, красномовству Біблії, середньовіччя, Нового часу та ХХ ст. Окремий розділ присвячено розвитку даної науки у Росії.

Рассмотрены истоки формирования украинского этноса, самосознания древнеукраинского общества. Описана культура Киевской Руси IX - XII вв., в частности, реформы Владимира, строительство монастырей, развитие права, фольклора и литературы, изобразительного искусства, науки. Особое внимание уделено достижениям украинской культуры в гетьманскую эпоху в XIV - XVII вв. - международному и внутреннему положению Украины, культурному развитию казачества, церковным отношениям, братствам, реформам Петра Могилы, устному народному творчеству, литературе, театру, архитектуре, изобразительному искусству. Освещена борьба украинской культуры за свое существование в условиях национального гнета в XVIII - ХІХ вв.

Описано методи порівняльного вивчення лексики у сучасних семасіологічних дослідженнях, елементи словотвірної системи в англійській та французькій мовах. Висвітлено проблеми нормування та інтернаціоналізації німецькомовної медичної термінології. Розглянуто питання декодування оцінно-прагматичної складової публіцистичного тексту. Проаналізовано естетичну функцію актантної моделі у ліричному наративі І.Франка.

Приведены описания методов сравнительного изучения лексики в современных семасиологических исследованиях, элементов словотвообразовательной системы в английском и французском языках. Освещены проблемы нормирования и интернационализации германоязычной медицинской терминологии. Рассмотрены вопросы декодирования оценочно-прагматической составной публицистического текста. Проанализирована эстетическая функция актантной модели в лирическом нарративе И.Франка.

Розглянуто структуру культури та її основні чинники (релігію, науку та освіту, політику та право, літературу та мистецтво) у історичному та контексті культурологічної теорії. Проаналізовано особливості диференціації літературно-мистецької діяльності на роди та види, а також зародження та формування науки в системі культури. Висвітлено проблему походження релігії, розкрито суть понять нерелігійної та релігійної духовності.

Рассмотрены структура культуры и ее основные факторы (религия, наука и образование, политика и право, литература и искусство) в историческом и контексте культурологической теории. Проанализированы особенности дифференциации литературно-художественной деятельности на роды и виды, а также зарождения и формирования науки в системе культуры. Освещена проблема происхождения религии, раскрыта сущность понятий нерелигиозной и религиозной духовности.

Розкрито фундаментальну роль Біблії у формування світогляду зарубіжних і українських літераторів, наведено системний аналіз репрезентативних явищ літературно-мистецької рецепції пам'ятки. Висвітлено специфіку біблійного світосприйняття, показано відмінність Біблії як сакральної книги від секуляризованої літератури. Наведено напрямки розвитку біблійної традиції у сфері риторичної прози, епосу та поезії, висвітлено проблему біблійного канону та творчої індивідуальності митця, а також національні та загальнолюдські моменти в інтерпретації Вічної Книги.

Раскрыта фундаментальная роль Библии в формировании мировозрения зарабужных и украинских литераторов, приведен системный анализ репрезентативных явлений литературно-художественной рецепции памятки. Освещена специфика библейского мировосприятия, показано отличие Библии, как сакральной книги, от секуляризованной литературы. Приведены направления развития библейскоой традиции в сфере риторической прозы, эпоса и поэзии, освещены проблемы библейского канона и творческой индивидуальности художника, а также национальные и общечеловеческие моменты в интерпретации Вечной Книги.

Розглянуто історико-теоретичні аспекти європейської риторики, а також феномен красномовства, його види (судові, академічні, політичні, церковні, соціально-побутові) та сфери вжитку. Висвітлено особливості розвитку ораторського мистецтва стародавнього світу (Месопотамії, Єгипту, Індії, Ірану, Китаю, Греції, Риму), епохи середновіччя (європейських країн, Візантії, Київської Русі). Розглянуто зміни в західноєвропейській риториці Нового часу. Наведено методику та визначено етапи підготовки промови, розглянуто їх типи, запропоновано їх кращі взірці, що належали відомим юристам.

Раскрыты историко-теоретические аспекты европейской риторики, а также феномена красноречия, его виды (судовые, академические, политические, церковные, социально-бытовые) и сферы употребления. Освещены особенности развития ораторского искусства древнего мира (Месопатамии, Египта, Индии, Ирана, Китая, Греции, Рима), эпохи средневековья (европейских стран, Византии, Киевской Руси). Рассмотрены изменения в западноевропейской риторике Нового времени. Приведена методика и этапы подготовки речи, рассмотрены ее типы, предложены ее лучшие образцы, принадлежащих известным юристам.

Докладно висвітлено особливості розвитку риторики у різні історичні епохи. Всебічно проаналізовано основні види красномовства (академічне, політичне, судове, церковне, суспільно-побутове). Основну увагу приділено витокам давньоукраїнського красномовства у Київській Русі, резонансу української культури у східнослов'янських землях, київській школі риторики XVII - XVIII ст., розвитку українського риторичного слова за часів панування Російської та Австро-Угорської імперій. Наведено практичні рекомендації щодо підготовки ораторського твору: вдосконалення його структури, логічних та емоційних засад.

Розглянуто естетику та художню системність візантійського іконопису. Проаналізовано становлення і розвиток візантійського сакрального канона, його функціонування на рівні ідейного символізму та умовної художньої форми.

Рассмотрены эстетика и художественная системность византийской иконописи. Проанализировано становление и развитие византийского сакрального канона, его функционирование на уровне идейного символизма и условной художественной формы.

Розглянуто питання уніфікації текстів в українському ортодоксальному богослужінні як загальнонаціональну культурну проблему. Проаналізовано роль семантичного компонента в сполучуваності частин мови, значення часових форм німецького дієслова. Описано етимологічні особливості медичних термінів латинського та давньогрецького походження у сучасній німецькій мові. Висвітлено традиційні та нові технології у навчальному процесі вивчення іноземної мови у бізнес-освіті.

Рассмотрены вопросы унификации текстов в украинском ортодоксальном богослужении как общенациональную культурную проблему. Проанализированы роль семантического компонента в сочетаемости частиц языка, значение временных форм немецкого глагола. Описаны этимологические особенности медицинских терминов латинского и древнегреческого происхождения в современном немецком языке. Освещены традиционные и новые технологии в учебном процессе при изучении иностранного языка в бизнес-образовании.

Проаналізовано питання структуризації гуманітарного знання в сучасному українському ВНЗ, історико-етичні аспекти природничих наук в епоху глобалізму, проблеми правовової культури, правосвідомості та правового виховання. Розглянуто особливості нормування та термінологічної інтернаціоналізації фахової мови економіки та бізнесу, визначено можливості застосування функціонального підходу у процесі навчання реферуванню іншомовних фахових текстів. Висвітлено проблеми фізичного виховання студентської молоді за умов запровадження принципів Болонського процесу.

Проанализированы вопросы структуризации гуманитарных знаний в современном украинском ВУЗ, историко-этические аспекты естественных наук в эпоху глобализма, проблемы правовой культуры, правосознания и правового воспитания. Рассмотрены особенности нормирования и терминологической интернационализации профессионального языка экономики и бизнеса, определены возможности применения функционального подхода в процессе обучения реферированию иноязычных профессиональных текстов. Освещены проблемы физического воспитания студенческой молодежи в условиях внедрения принципов Болонского процесса.

Розкрито роль гуманізації фізичної культури у системі фізичного виховання у ВНЗ України, філософії у формуванні сучасної освітньої стратегії. Розглянуто витривалість як основу фізичної підготовки спортсмена-орієнтувальника, фізичну культуру як соціальне явище та складову навчального процесу за умов сучасного ВНЗ, окультизм як інгредієнт сьогоднішньої масової культури, мовну підготовку як важливий елемент гуманітаризації інженерної освіти в Україні. Описано механізми конструювання соціокультурних стереотипів старості. Висвітлено проблему видової специфіки мистецтва у контексті культурології.

Раскрыта роль гуманизации физической культуры в системе физического воспитания в ВУЗ Украины, философии в формировании современной образовательной стратегии. Рассмотрены выносливость как основа физической подготовки спортсмена-ориентировщика, физическая культура как социальное явление и составная часть учебного процесса в условиях современного ВУЗ, окультизм как ингредиент современной массовой культуры, языковая подготовка как важный элемент гуманитаризации инженерного образования в Украине. Описаны механизмы конструирования социокультурных стереотипов старости. Освещена проблема видовой специфики искусства в контексте культурологии.

Розглянуто Біблію як фундамент нашої культури, ідею "тимчасовості історичного" як підгрунтя біблійної естетики. Проаналізовано "теологічний" і "релігієзнавчий" підходи до Біблії: проблему "відкритого мислення", гуманізацію освіти та гуманітарні науки в сучасному виші.

Рассмотрена Библия как фундамент нашей культуры, идея "временности исторического" как основа библейской эстетики. Проанализирован "теологический" и "религиеведенный" подходы к Библии: проблему "открытого мышления", гуманизацию образования и гуманитарные науки в современном више.

Розглянуто Біблію як фундамент світового письменства, показано її роль в літературному процесі та відмінність від творів художньої літератури. Досліджено маловивчені аспекти структури Біблії та характерні явища її рецепції в художній літературі, зокрема як інтертексту. Значну увагу приділено теологічній та національній інтерпретації біблійного тексту, зокрема, питанням фольклорно-міфологічного потрактування постаті Ісуса Христа в ранньому Талмуді, історії перекладу Біблії на англійську мову, культурно-філологічному значенню українського перекладу Біблії митрополита Іларіона (Івана Огієнка), філософсько-педагогічним експлікаціям Біблії В. Зеньковським. Висвітлено питання художньої інтерпретації біблійних джерел, охарактеризовано традиції псалмодії та апокаліптики в ліричній поезії Нового часу, окультну парадигму як один з алгоритмів контркультури в літературі російського Срібного століття, сакральний сюжет у сучасній масовій культурі ("Код да Вінчі" Дена Брауна). Проаналізовано типи та символи у пророчих візіях ліризованої та духовної прози М. Гоголя, християнські ідеї у творах Андрія Платонова, біблійну концепцію історії в російському художньому епосі (Лев Толстой і Д. Мержковський).

Висвітлено концептуальні підходи до вивчення явища еволюції у різноманітних методологічних напрямках. Виокремлено пріоритетні проблеми методології гуманітарних досліджень філософії мови та знаків, соціальної специфіки мистецтва та культури, багатоманітних форм суспільного життя та свідомості. Головним завданням визначено подолання певної локалізації гумагітарних наук та розбудови міждисциплінарних пошуків. Наголошено на необхідності створення метамови та вироблення концептуальних інтегративних підходів для різноманітних методологічних напрямів, що функціонують та гіпотетично можуть функціонувати у сфері гуманітарних наук.